Твір-опис процесу праці за власним спостереженням
Духмяний хліб
Я дуже люблю спостерігати, коли моя бабуся готується випікати хліб.
Усе починається так...
Спочатку моя бабуся виконує, свого роду, ритуал. Вона начисто вимиває руки, витирає їх білосніжним ніжним рушником. Гарно зачісує волосся, пов'язує голову білосніжною хустиною.
А потім починає священнодіяти.
Спочатку вона бере сито, миску, йде в комірчину і насіває борошна. Потім нагріває воду, щоб вона була така, як влітку на сонці. У цю воду вона ложить дріжджі, дрібку солі, жменю цукру. Все це бродить з годину. Згодом добавляє борошно і вимішує. Робиться розчина. Це все відбувається звечора.
Ранок починається з умивання, з приведення себе в порядок. Потім бабуся бере борошно до замісу і починає чаклувати.
Ось хліб уже сходить.
Тоді починає бабуся закладати в печі дрова, готувати форми для випічки хліба. Вона їх вимиває дуже чисто, висушує, ставить у тепле місце, щоб згодом теплий хліб не злякався холодних форм. Тоді, коли хліб уже зійшов дуже добре, починає бабуся виробляти його у форми. Виробила, зразу ж запалює в печі.
Я дуже люблю спостерігати за цим усім. Обличчя в бабусі зосереджене, усміхнене, голос тихий, лагідний. Кругом панує спокій і тиша. Коли хліб гарно зійшов у формах, бабуся збиває добре яйце і ним змащує його. В цей час у печі вже нагоріло. Бабуся бере в руки коцюбу і вигортає жар. На гарячу нагорілу черінь вона виставляє форми з хлібом. Тепер починає чаклувати над хлібом піч. А бабуся зачаровано за цим спостерігає.
А я чекаю свіжого, пахучого, смачнючого хліба...