Точних даних про дату заснування села немає. Але з історичних документів відомо, що у 1783 р. тут був "81 двір і проживало 648 душ православних, 42 душі римо-католиків, які належали Ямпільському костелу та 35 душ євреїв".

   Землі с. Сивки у різні часи належали різним поміщикам: у 1725 р. ними володіла Теофілія Сапега, у 1791 р. - Август-Миколай Яблоновський, а у 1824 р. - великий землевласник суддя Сигізмунд Радзимінський.

   В 1854 - 1882 рр. тут жив і працював видатний громадський діяч і відомий краєзнавець священик Аполлон Дорофійович Сендульський, автор понад 40 робіт з історії краю. У 1875 р. за його підтримки в селі була побудована церква Преподобного Федора Князя Острожського.

   До 1917 р. с. Сивки відносилось до Уніївської волості Острозького повіту.

 

   Село Сивки знаходиться в західній частині Хмельницької області на Волино-Подільській височині. Припускають, що в основу назви взято наявну тут особливу глину, яку в народі називали „сивою".
   Після революції і до 1939 року наше село було прикордонним. За 3 км від села проходив кордон із Польщею

СЕЛО МОЄ! ДЛЯ МЕНЕ ТИ ЄДИНЕ,
ДЛЯ МЕНЕ ТИ НАЙКРАЩЕ НА ЗЕМЛІ.
ЧАСТИНА СЕРЦЯ І КРАЇНИ,
ПРИЙМИ ВСІ РАДОСТІ Й ЖАЛІ.
 

                  

                                                                                                                                   

Мальовничі краєвиди села Сивок


Пісня про Сивки

Україна - наш рідний дім,
А село - отча сторона.
Не знайдеш на землі усій,
Краю кращого більш нема.
Не знайдеш на землі усій,   / З рази
Краю кращого більш нема.
Ворог ішов по твоїй землі.
Ти у вирі подій було.
 Пам'ятає про всі ці дні
Прикордонне моє село.
Пам'ятає про всі ці дні / З рази
Прикордонне моє село.
Колосяться в полях жита,
Соловейко співа в гаю.
Рідна земля моя свята.
Рідні Сивки, я вас люблю.
Рідна земля моя свята. / 3 рази
Рідні Сивки, я вас люблю.
Це куточок, де ти родивсь,
Де зростав і полинув у світ.
До землі низько поклонись:
Тут жив прадід твій, жив і дід
До землі низько поклонись: / 3 рази
Тут жив прадід твій, жив і дід



Краю Білогірський,
Рідна сторона,
Ти нам найрідніша,
Ти у нас одна.
Одна в цілім світі
Ти в своїй красі,
Гори тут біліші,
Пишні в нас сади.
Люди в нас робочі -
Землі трударі
Праця в сьомім поті
На благо землі
Наші рідні Сивки
Часточка твоя,
Батьки тут родились,
Брати,  сестри,  я.
За надгоринську красу,
За вербу й калину,
За усмішку сонячну
Славим  Бога нині
Дай, Боже, нашому краю
Долю щасливу, людей знаменитих
Щоб край процвітав наш
Однині й до віку.