Прислів'я та приказки про мед

Аби мед – їдуни знайдуться.

Аби мед, а мухи й з Києва прилетять.

Багато меду в рот – буде кишок заворот.

Багато меду є, а бідний носом дує.

Барило з медом мовчить, а порожнє деренчить.

Батько бджіл доглядає, а син – мух відганяє.

Бджіл боявся, а до меду взявся.

Бджілка мала і та борониться.

Бджола бджолі потрібна, а людина – людині.

Бджола вчить, як гурті жить.

Бджола і вкусить, і меду дасть.

Бодай тобі кицька меду наносила.   

Боже, борони – бджолу збережи!

Боронь, Боже, мед-горілку пити і дурну жінку любити.

Боягуз із страху бджолу шуляком назве.

Боягузові і бджола – відьма.                                   

Брехливою сльозою меду не розчиниш.

Будеш медом – злижуть, будеш гірким – заплюють.

Будеш працювати, то й мед прийде до хати.

Були бджоли як бджоли, коли покусали – чортами стали.

Було з ким медок пити та нема з ким робити.

В дурня мед не купуй, дурній жінці не дивуй!    

В жабів – весілля, а в бджоли – взяток.

В українській мові – слова медові.                               

Говорила-балакала, як давала меду – заплакала. Наївся меду, як журавель у лисиці.

Голова без розуму, як барило без меду.

Голодний ведмідь – до пасіки, а чоловік – до молодиці.

Гоноровий – не медовий.

Горнеться, як до липового цвіту бджола.

Гризуться, як чорти за мед.

Грішні мед їдять, а святі заглядають.

Дав Бог роя, та не дав вулика.

Дай дурневі миску меду: з’їсть і скаже «ще».

Дайбоже, хоч бджола поможе.

Де бджола, там людина, де людина, там бджола.

Де меди, там нема біди.

З весною і першою бджолою.

З гарного воску буде багато воску.

З дурною головою зась до бджіл.

З медом і пісня співається.

                                                                                З медом спілка – чоловік і жінка.

З медом чи з перцем, аби з добрим серцем.

Кум, як мед, а кума, як сметана.

Кума й без меду солодка.

Купляв мед, а купив бозна-що.

Ласий, як ведмідь до меду.

Легко бджолу розсердити, важко заспокоїти.

Ледачий хоче ледачого меду.

Ледачий, але бджоли боїться.

Лети, моя бджілко, за жовтими восками та за солодкими медами.

Летіло, як бджола, а сіло, як муха.

Маєш мед – шануй бджіл.

Мала мати одну дочку та купала у медочку.

Мали глек меду та взяли й розбили.

Мали_спілку – мед і горілку.

Малі діти просять меду, а дорослі – грошей.

Мед – горілочка та ще й славна жіночка.

Мед – еліксир довголіття.