    І от добігли до кінця шкільні роки навчання. Випускники ідуть останній
раз на урочисту лінійку, а далі — випускний бал. Так хотілося швидше
закінчити школу, щоб відчути себе дорослими, самостійними, впевненими,
незалежними... Але чому ж так щемно на душі? Що ж заважає безтурботно
веселитися, може те, що більше вже ніколи випускники не стануть на
шкільній лінійці, не зайдуть у свій клас? не зійдуться усі разом, так як
завжди було продовж усіх років... Сумно і тривожно на серці сьогодні
цим майже дорослим дітям. Вони і справді стали зовсім дорослими, але для
школи, для вчителів залишаться завжди дітьми, пустотливими і веселими,
радісними і щасливими, неповторними і різними.Ось лунає для
них останній дзвінок у школі. А далі покличуть невідомі, незвідані
дороги життя, кожного своя. То ж дай вам, Боже, добра і щастя на путі,
світлих і радісних доріг, незрадливої долі. Хай щастить вам усім, дорогі
випускники! |
